| | |
| швирга́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | швирга́тися, швирга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | швирга́ймося, швирга́ймось |
| 2 особа | швирга́йся, швирга́йсь | швирга́йтеся, швирга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | швирга́тимуся, швирга́тимусь | швирга́тимемося, швирга́тимемось, швирга́тимемся |
| 2 особа | швирга́тимешся | швирга́тиметеся, швирга́тиметесь |
| 3 особа | швирга́тиметься | швирга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | швирга́юся, швирга́юсь | швирга́ємося, швирга́ємось, швирга́ємся |
| 2 особа | швирга́єшся | швирга́єтеся, швирга́єтесь |
| 3 особа | швирга́ється | швирга́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| швирга́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | швирга́вся, швирга́всь | швирга́лися, швирга́лись |
| жін. р. | швирга́лася, швирга́лась |
| сер. р. | швирга́лося, швирга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| швирга́вшись |
