| швиргну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | швиргну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | швиргні́мо, швиргні́м | |
| 2 особа | швиргни́ | швиргні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | швиргну́ | швиргнемо́, швиргне́м |
| 2 особа | швиргне́ш | швиргнете́ |
| 3 особа | швиргне́ | швиргну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | швиргну́в | швиргну́ли |
| жін.р. | швиргну́ла | |
| сер.р. | швиргну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| швиргну́вши | ||