| шибу́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шибу́чий | шибу́ча | шибу́че | шибу́чі |
| родовий | шибу́чого | шибу́чої | шибу́чого | шибу́чих |
| давальний | шибу́чому | шибу́чій | шибу́чому | шибу́чим |
| знахідний | шибу́чий, шибу́чого | шибу́чу | шибу́че | шибу́чі, шибу́чих |
| орудний | шибу́чим | шибу́чою | шибу́чим | шибу́чими |
| місцевий | на/у шибу́чому, шибу́чім | на/у шибу́чій | на/у шибу́чому, шибу́чім | на/у шибу́чих |