Щуплюватий

Знайти приклади в літературі

щуплюва́тий – прикметник
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний щуплюва́тий щуплюва́та щуплюва́те щуплюва́ті
родовий щуплюва́того щуплюва́тої щуплюва́того щуплюва́тих
давальний щуплюва́тому щуплюва́тій щуплюва́тому щуплюва́тим
знахідний щуплюва́тий щуплюва́ту щуплюва́те щуплюва́ті
орудний щуплюва́тим щуплюва́тою щуплюва́тим щуплюва́тими
місцевий на/у щуплюва́тому, щуплюва́тім на/у щуплюва́тій на/у щуплюва́тому, щуплюва́тім на/у щуплюва́тих


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *