| ясни́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (пояснювати) | ||
| Інфінітив | ясни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ясні́мо, ясні́м | |
| 2 особа | ясни́ | ясні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ясни́тиму | ясни́тимемо, ясни́тимем |
| 2 особа | ясни́тимеш | ясни́тимете |
| 3 особа | ясни́тиме | ясни́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ясню́ | яснимо́, ясни́м |
| 2 особа | ясни́ш | ясните́ |
| 3 особа | ясни́ть | ясня́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| яснячи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ясни́в | ясни́ли |
| жін. р. | ясни́ла | |
| сер. р. | ясни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ясни́вши | ||