| | |
| ідентифікува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ідентифікува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ідентифіку́ймо |
| 2 особа | ідентифіку́й | ідентифіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ідентифікува́тиму | ідентифікува́тимемо, ідентифікува́тимем |
| 2 особа | ідентифікува́тимеш | ідентифікува́тимете |
| 3 особа | ідентифікува́тиме | ідентифікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | ідентифіку́ю | ідентифіку́ємо, ідентифіку́єм |
| 2 особа | ідентифіку́єш | ідентифіку́єте |
| 3 особа | ідентифіку́є | ідентифіку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ідентифіку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ідентифікува́в | ідентифікува́ли |
| жін. р. | ідентифікува́ла |
| сер. р. | ідентифікува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ідентифіко́ваний |
| Безособова форма |
| ідентифіко́вано |
| Дієприслівник |
| ідентифікува́вши |
