| | | | |
| ідіосинкрати́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | ідіосинкрати́чний | ідіосинкрати́чна | ідіосинкрати́чне | ідіосинкрати́чні |
| родовий | ідіосинкрати́чного | ідіосинкрати́чної | ідіосинкрати́чного | ідіосинкрати́чних |
| давальний | ідіосинкрати́чному | ідіосинкрати́чній | ідіосинкрати́чному | ідіосинкрати́чним |
| знахідний | ідіосинкрати́чний | ідіосинкрати́чну | ідіосинкрати́чне | ідіосинкрати́чні |
| орудний | ідіосинкрати́чним | ідіосинкрати́чною | ідіосинкрати́чним | ідіосинкрати́чними |
| місцевий | на/в ідіосинкрати́чному, ідіосинкрати́чнім | на/в ідіосинкрати́чній | на/в ідіосинкрати́чному, ідіосинкрати́чнім | на/в ідіосинкрати́чних |
