| | | | |
| імунізо́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | імунізо́ваний | імунізо́вана | імунізо́ване | імунізо́вані |
| родовий | імунізо́ваного | імунізо́ваної | імунізо́ваного | імунізо́ваних |
| давальний | імунізо́ваному | імунізо́ваній | імунізо́ваному | імунізо́ваним |
| знахідний | імунізо́ваний, імунізо́ваного | імунізо́вану | імунізо́ване | імунізо́вані, імунізо́ваних |
| орудний | імунізо́ваним | імунізо́ваною | імунізо́ваним | імунізо́ваними |
| місцевий | на/в імунізо́ваному, імунізо́ванім | на/в імунізо́ваній | на/в імунізо́ваному, імунізо́ванім | на/в імунізо́ваних |
