| | |
| інвертува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | інвертува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | інверту́ймо |
| 2 особа | інверту́й | інверту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | інвертува́тиму | інвертува́тимемо, інвертува́тимем |
| 2 особа | інвертува́тимеш | інвертува́тимете |
| 3 особа | інвертува́тиме | інвертува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | інверту́ю | інверту́ємо, інверту́єм |
| 2 особа | інверту́єш | інверту́єте |
| 3 особа | інверту́є | інверту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| інверту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | інвертува́в | інвертува́ли |
| жін. р. | інвертува́ла |
| сер. р. | інвертува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| інверто́ваний |
| Безособова форма |
| інверто́вано |
| Дієприслівник |
| інвертува́вши |
