І́їн – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | І́їн | І́їна | І́їне | І́їні |
родовий | І́їного | І́їної | І́їного | І́їних |
давальний | І́їному | І́їній | І́їному | І́їним |
знахідний | І́їн, І́їного | І́їну | І́їне | І́їні, І́їних |
орудний | І́їним | І́їною | І́їним | І́їними |
місцевий | на/в І́їному, І́їнім | на/в І́їній | на/в І́їному, І́їнім | на/в І́їних |