| ґанджува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ґанджува́тий | ґанджува́та | ґанджува́те | ґанджува́ті |
| родовий | ґанджува́того | ґанджува́тої | ґанджува́того | ґанджува́тих |
| давальний | ґанджува́тому | ґанджува́тій | ґанджува́тому | ґанджува́тим |
| знахідний | ґанджува́тий, ґанджува́того | ґанджува́ту | ґанджува́те | ґанджува́ті, ґанджува́тих |
| орудний | ґанджува́тим | ґанджува́тою | ґанджува́тим | ґанджува́тими |
| місцевий | на/у ґанджува́тому, ґанджува́тім | на/у ґанджува́тій | на/у ґанджува́тому, ґанджува́тім | на/у ґанджува́тих |