| щуплюва́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | щуплюва́тий | щуплюва́та | щуплюва́те | щуплюва́ті |
| родовий | щуплюва́того | щуплюва́тої | щуплюва́того | щуплюва́тих |
| давальний | щуплюва́тому | щуплюва́тій | щуплюва́тому | щуплюва́тим |
| знахідний | щуплюва́тий | щуплюва́ту | щуплюва́те | щуплюва́ті |
| орудний | щуплюва́тим | щуплюва́тою | щуплюва́тим | щуплюва́тими |
| місцевий | на/у щуплюва́тому, щуплюва́тім | на/у щуплюва́тій | на/у щуплюва́тому, щуплюва́тім | на/у щуплюва́тих |