| убіга́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | убіга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убіга́ймо | |
| 2 особа | убіга́й | убіга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убіга́тиму | убіга́тимемо, убіга́тимем |
| 2 особа | убіга́тимеш | убіга́тимете |
| 3 особа | убіга́тиме | убіга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убіга́ю | убіга́ємо, убіга́єм |
| 2 особа | убіга́єш | убіга́єте |
| 3 особа | убіга́є | убіга́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| убіга́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | убіга́в | убіга́ли |
| жін. р. | убіга́ла | |
| сер. р. | убіга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убіга́вши | ||