| шебе́рну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | шебе́рну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | шебе́рні́мо, шебе́рні́м | |
| 2 особа | шебе́рни́ | шебе́рні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шебе́рну́ | шебе́рнемо́, шебе́рне́м |
| 2 особа | шебе́рне́ш | шебе́рнете́ |
| 3 особа | шебе́рне́ | шебе́рну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | шебе́рну́в | шебе́рну́ли |
| жін.р. | шебе́рну́ла | |
| сер.р. | шебе́рну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| шебе́рну́вши | ||