| шпихлі́р – іменник чоловічого роду | ||
| (комора) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | шпихлі́р | шпихліри́ |
| родовий | шпихліра́ | шпихлірі́в |
| давальний | шпихліру́, шпихліро́ві | шпихліра́м |
| знахідний | шпихлі́р | шпихліри́ |
| орудний | шпихліро́м | шпихліра́ми |
| місцевий | на/у шпихлірі́ | на/у шпихліра́х |
| кличний | шпихлі́ре* | шпихліри́* |
| [діал.] |