| насла́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (настелити) | ||
| Інфінітив | насла́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | настелі́мо, настелі́м | |
| 2 особа | настели́ | настелі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | настелю́ | насте́лемо, насте́лем |
| 2 особа | насте́леш | насте́лете |
| 3 особа | насте́ле | насте́лють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | насла́в | насла́ли |
| жін.р. | насла́ла | |
| сер.р. | насла́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| насла́ний | ||
| Безособова форма | ||
| насла́но | ||
| Дієприслівник | ||
| насла́вши | ||