| | |
| наслу́хувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наслу́хувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наслу́хуймо |
| 2 особа | наслу́хуй | наслу́хуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наслу́хуватиму | наслу́хуватимемо, наслу́хуватимем |
| 2 особа | наслу́хуватимеш | наслу́хуватимете |
| 3 особа | наслу́хуватиме | наслу́хуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наслу́хую | наслу́хуємо, наслу́хуєм |
| 2 особа | наслу́хуєш | наслу́хуєте |
| 3 особа | наслу́хує | наслу́хують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наслу́хуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наслу́хував | наслу́хували |
| жін. р. | наслу́хувала |
| сер. р. | наслу́хувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наслу́хувавши |
