| обві́ятися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (обсипатися; перейматися яким-небудь почуттям, настроєм) | ||
| Інфінітив | обві́ятися, обві́ятись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обві́ймося, обві́ймось | |
| 2 особа | обві́йся, обві́йсь | обві́йтеся, обві́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обві́юся, обві́юсь | обві́ємося, обві́ємось, обві́ємся |
| 2 особа | обві́єшся | обві́єтеся, обві́єтесь |
| 3 особа | обві́ється | обві́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обві́явся, обві́явсь | обві́ялися, обві́ялись |
| жін.р. | обві́ялася, обві́ялась | |
| сер.р. | обві́ялося, обві́ялось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обві́явшись | ||