| оби́дчивий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оби́дчивий | оби́дчива | оби́дчиве | оби́дчиві |
| родовий | оби́дчивого | оби́дчивої | оби́дчивого | оби́дчивих |
| давальний | оби́дчивому | оби́дчивій | оби́дчивому | оби́дчивим |
| знахідний | оби́дчивого, оби́дчивий | оби́дчиву | оби́дчиве | оби́дчивих, оби́дчиві |
| орудний | оби́дчивим | оби́дчивою | оби́дчивим | оби́дчивими |
| місцевий | на/в оби́дчивому, оби́дчивім | на/в оби́дчивій | на/в оби́дчивому, оби́дчивім | на/в оби́дчивих |