| оди́н-одні́сінький – числівник типу “один” | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оди́н-одні́сінький | одна́-одні́сінька | одне́-одні́сіньке, одно́-одні́сіньке | одні́-одні́сінькі |
| родовий | одного́-одні́сінького | одніє́ї-одні́сінької, одно́ї-одні́сінької | одного́-одні́сінького | одни́х-одні́сіньких |
| давальний | одному́-одні́сінькому | одні́й-одні́сінькій | одному́-одні́сінькому | одни́м-одні́сіньким |
| знахідний | оди́н-одні́сінький, одного́-одні́сінького | одну́-одні́сіньку | одне́-одні́сіньке | одні́-одні́сінькі, одни́х-одні́сіньких |
| орудний | одни́м-одні́сіньким | одніє́ю-одні́сінькою, одно́ю-одні́сінькою | одни́м-одні́сіньким | одни́ми-одні́сінькими |
| місцевий | на/в одному́-одні́сінькому, одні́м-одні́сінькім | на/в одні́й-одні́сінькій | на/в одному́-одні́сінькому, одні́м-одні́сінькім | на/в одни́х-одні́сіньких |