| окоши́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (отаборитися) | ||
| Інфінітив | окоши́тися, окоши́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | окоші́мося, окоші́мось, окоші́мся | |
| 2 особа | окоши́ся, окоши́сь | окоші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | окошу́ся, окошу́сь | окошимо́ся, окошимо́сь, окоши́мся |
| 2 особа | окоши́шся | окошите́ся, окошите́сь |
| 3 особа | окоши́ться | окоша́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | окоши́вся, окоши́всь | окоши́лися, окоши́лись |
| жін.р. | окоши́лася, окоши́лась | |
| сер.р. | окоши́лося, окоши́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| окоши́вшись | ||