| опири́ця – іменник жіночого роду, істота | ||
| (упириця) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | опири́ця | опири́ці |
| родовий | опири́ці | опири́ць |
| давальний | опири́ці | опири́цям |
| знахідний | опири́цю | опири́ць |
| орудний | опири́цею | опири́цями |
| місцевий | на/в опири́ці | на/в опири́цях |
| кличний | опири́це | опири́ці |
| [діал.] |