| благоде́нство – іменник середнього роду | ||
| (спокійне, безтурботне життя) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | благоде́нство | |
| родовий | благоде́нства | |
| давальний | благоде́нству | |
| знахідний | благоде́нство | |
| орудний | благоде́нством | |
| місцевий | на/у благоде́нстві | |
| кличний | благоде́нство* | |
| [книжн.] |