| розкле́ювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розкле́ювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкле́юймо | |
| 2 особа | розкле́юй | розкле́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкле́юватиму | розкле́юватимемо, розкле́юватимем |
| 2 особа | розкле́юватимеш | розкле́юватимете |
| 3 особа | розкле́юватиме | розкле́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкле́юю | розкле́юємо, розкле́юєм |
| 2 особа | розкле́юєш | розкле́юєте |
| 3 особа | розкле́ює | розкле́юють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розкле́юючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розкле́ював | розкле́ювали |
| жін. р. | розкле́ювала | |
| сер. р. | розкле́ювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розкле́юваний | ||
| Безособова форма | ||
| розкле́ювано | ||
| Дієприслівник | ||
| розкле́ювавши | ||