| розла́годження – іменник середнього роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розла́годження | |
| родовий | розла́годження | |
| давальний | розла́годженню | |
| знахідний | розла́годження | |
| орудний | розла́годженням | |
| місцевий | на/у розла́годженні, розла́годженню | |
| кличний | розла́годження* | |
| [розм.] |