| | |
| розхри́статися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розхри́статися, розхри́статись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розхри́стаймося, розхри́стаймось |
| 2 особа | розхри́стайся, розхри́стайсь | розхри́стайтеся, розхри́стайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розхри́стаюся, розхри́стаюсь | розхри́стаємося, розхри́стаємось, розхри́стаємся |
| 2 особа | розхри́стаєшся | розхри́стаєтеся, розхри́стаєтесь |
| 3 особа | розхри́стається | розхри́стаються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розхри́стався, розхри́ставсь | розхри́сталися, розхри́стались |
| жін.р. | розхри́сталася, розхри́сталась |
| сер.р. | розхри́сталося, розхри́сталось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розхри́ставшись |
