| сте́жити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | сте́жити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | сте́жмо | |
| 2 особа | стеж | сте́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сте́житиму | сте́житимемо, сте́житимем |
| 2 особа | сте́житимеш | сте́житимете |
| 3 особа | сте́житиме | сте́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | сте́жу | сте́жимо, сте́жим |
| 2 особа | сте́жиш | сте́жите |
| 3 особа | сте́жить | сте́жать |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| сте́жачи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | сте́жив | сте́жили |
| жін. р. | сте́жила | |
| сер. р. | сте́жило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| сте́живши | ||