| поскоря́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (скоритися кому-, чому-небудь) | ||
| Інфінітив | поскоря́тися, поскоря́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поскоря́ймося, поскоря́ймось | |
| 2 особа | поскоря́йтеся, поскоря́йтесь | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поскоря́ємося, поскоря́ємось, поскоря́ємся | |
| 2 особа | поскоря́єтеся, поскоря́єтесь | |
| 3 особа | поскоря́ється | поскоря́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поскоря́вся, поскоря́всь | поскоря́лися, поскоря́лись |
| жін.р. | поскоря́лася, поскоря́лась | |
| сер.р. | поскоря́лося, поскоря́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поскоря́вшись | ||