| поті́шитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | поті́шитися, поті́шитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | поті́шмося, поті́шмось | |
| 2 особа | поті́шся | поті́штеся, поті́штесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | поті́шуся, поті́шусь | поті́шимося, поті́шимось, поті́шимся |
| 2 особа | поті́шишся | поті́шитеся, поті́шитесь |
| 3 особа | поті́шиться | поті́шаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | поті́шився, поті́шивсь | поті́шилися, поті́шились |
| жін.р. | поті́шилася, поті́шилась | |
| сер.р. | поті́шилося, поті́шилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| поті́шившись | ||