| віче́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | віче́вий | віче́ва | віче́ве | віче́ві |
| родовий | віче́вого | віче́вої | віче́вого | віче́вих |
| давальний | віче́вому | віче́вій | віче́вому | віче́вим |
| знахідний | віче́вий, віче́вого | віче́ву | віче́ве | віче́ві, віче́вих |
| орудний | віче́вим | віче́вою | віче́вим | віче́вими |
| місцевий | на/у віче́вому, віче́вім | на/у віче́вій | на/у віче́вому, віче́вім | на/у віче́вих |
| [іст.] | ||||