| зав’ю́жений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зав’ю́жений | зав’ю́жена | зав’ю́жене | зав’ю́жені |
| родовий | зав’ю́женого | зав’ю́женої | зав’ю́женого | зав’ю́жених |
| давальний | зав’ю́женому | зав’ю́женій | зав’ю́женому | зав’ю́женим |
| знахідний | зав’ю́жений | зав’ю́жену | зав’ю́жене | зав’ю́жені |
| орудний | зав’ю́женим | зав’ю́женою | зав’ю́женим | зав’ю́женими |
| місцевий | на/у зав’ю́женому, зав’ю́женім | на/у зав’ю́женій | на/у зав’ю́женому, зав’ю́женім | на/у зав’ю́жених |