| зав’ю́чений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зав’ю́чений | зав’ю́чена | зав’ю́чене | зав’ю́чені |
| родовий | зав’ю́ченого | зав’ю́ченої | зав’ю́ченого | зав’ю́чених |
| давальний | зав’ю́ченому | зав’ю́ченій | зав’ю́ченому | зав’ю́ченим |
| знахідний | зав’ю́чений, зав’ю́ченого | зав’ю́чену | зав’ю́чене | зав’ю́чені, зав’ю́чених |
| орудний | зав’ю́ченим | зав’ю́ченою | зав’ю́ченим | зав’ю́ченими |
| місцевий | на/у зав’ю́ченому, зав’ю́ченім | на/у зав’ю́ченій | на/у зав’ю́ченому, зав’ю́ченім | на/у зав’ю́чених |