канівськи́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | канівськи́й | канівська́ | канівське́ | канівські́ |
родовий | канівсько́го | канівсько́ї | канівсько́го | канівськи́х |
давальний | канівсько́му | канівські́й | канівсько́му | канівськи́м |
знахідний | канівськи́й, канівсько́го | канівську́ | канівське́ | канівські́, канівськи́х |
орудний | канівськи́м | канівсько́ю | канівськи́м | канівськи́ми |
місцевий | на/у канівсько́му, канівські́м | на/у канівські́й | на/у канівсько́му, канівські́м | на/у канівськи́х |