| клейкува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | клейкува́тий | клейкува́та | клейкува́те | клейкува́ті |
| родовий | клейкува́того | клейкува́тої | клейкува́того | клейкува́тих |
| давальний | клейкува́тому | клейкува́тій | клейкува́тому | клейкува́тим |
| знахідний | клейкува́тий | клейкува́ту | клейкува́те | клейкува́ті |
| орудний | клейкува́тим | клейкува́тою | клейкува́тим | клейкува́тими |
| місцевий | на/у клейкува́тому, клейкува́тім | на/у клейкува́тій | на/у клейкува́тому, клейкува́тім | на/у клейкува́тих |