| ко́нтурний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ко́нтурний | ко́нтурна | ко́нтурне | ко́нтурні |
| родовий | ко́нтурного | ко́нтурної | ко́нтурного | ко́нтурних |
| давальний | ко́нтурному | ко́нтурній | ко́нтурному | ко́нтурним |
| знахідний | ко́нтурний | ко́нтурну | ко́нтурне | ко́нтурні |
| орудний | ко́нтурним | ко́нтурною | ко́нтурним | ко́нтурними |
| місцевий | на/у ко́нтурному, ко́нтурнім | на/у ко́нтурній | на/у ко́нтурному, ко́нтурнім | на/у ко́нтурних |