| крини́чуватий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | крини́чуватий | крини́чувата | крини́чувате | крини́чуваті |
| родовий | крини́чуватого | крини́чуватої | крини́чуватого | крини́чуватих |
| давальний | крини́чуватому | крини́чуватій | крини́чуватому | крини́чуватим |
| знахідний | крини́чуватий | крини́чувату | крини́чувате | крини́чуваті |
| орудний | крини́чуватим | крини́чуватою | крини́чуватим | крини́чуватими |
| місцевий | на/у крини́чуватому, крини́чуватім | на/у крини́чуватій | на/у крини́чуватому, крини́чуватім | на/у крини́чуватих |