Результати пошуку слова: Ір
РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Цю стару іранську повість, що й в картвельській мові квітне, Передавану з рук в руки, наче перло те самітне, Я знайшов і віршем виклав – діло виконав помітне, І від гордої красуні жду на схвалення привітне. … Ні, не можна, щоб іранці увійшли в царські палати!» Відповів я їй: «Не стане той юнак вам за дружину!
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі
На згариську, як іронія долі, стояла цілою тільки стара хата Полікарпа… Через десять років повернувся Чугай додому. … Наталка іронічно писала про своє життя, про зустрічі з лікарями та «дуже цивільним генералом». … Полікарп сам відремонтував старого моторчика, десь аж з Косопілля попривозив іржаві труби і по них качав воду на городи.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький
Іржали коні, кричали військові за чарками, за кубками, за змаганнями та бійкою, тріщали рушниці. … Він зараз рушив з військом до Переяслава, щоб перевезтись через Дніпро та стати до помочі полякам, і розіслав своїх драгунів в Черкаси, Домонтів, Стайки, Трахтемирів та Іржищів, щоб вони забрали там порони і стягли їх в Переяслав.