Skip to content
Місяць — її оборонець, “нічне Боже око”, він усе бачить із неба: До місяця говорила: “Ой, місяцю, місяченьку, Освіти ясно криниченьку, Нема ким дати знати — їдь, батеньку, біль збирати…”. …
Для цього спалюють у печі один із постолів, примовляючи: “Ось тобі сани, їдьмо з нами”.