Результати пошуку слова: Їздити

особливо тоді, коли всередині таких підрядних уже є розділові знаки: Доводилося вам їздити пізньої весни чи раннього літа по Україні?

Ось вам примітивна й наочна картинка; мандруючи по кулі, можна обійти її безліч разів, можна їздити по ній безконечно, хоча куля сама по собі скінченна. Адже й ведмедя можна навчити їздити на велосипеді, та хіба ж він створений для цього? їздити Парижем, не знаючи дороги, то справжня кара.

– Ах,- казав вiн.- Думаєш, розкiш їздити. – Ну,- казав вiн…- Знаєш, Насте, воно, звiсно, не легко, але подумай сама: як же йому сидiти на мiсцi, коли ось так воно живеться, i я не раджу йому далеко їздити, пошукай отут, поза Дерманем, отуди на пiвдень, на Крем’янеччину. Не дозволимо їм їздити нашими дорогами, не пустимо до церкви.

Купім і ми невеличкий добрий візок і одного доброго коника, а то мені сором їздити на такому возі. Чом би пак нам не їздити по-панській, не вбиратись краще, не справляти балів? Знайшовся на фабриці в Кам’яному якийсь німчик і, здавшись на прохання Ясеве, взявся вчити дам їздити верхи.

Мені байдуже – сумно від’їздити чи прикро, та коли я їду, то повинен принаймні відчувати, що таки їду, а то на душі буде ще гидотніше. Загалом я люблю їздити в поїзді, особливо вночі, коли в купе горить світло, а за вікном темно-темно і в вагоні розносять каву, сандвічі, журнали.

Купецтву дозволили їздити туди з усякими харчами та крамом і продавати його без усякого мита. міст на Лопані був такий старий, що їздити по ньому було зовсім неможливо, та й піші теж боялися ходити по ньому. Великоросійські купці почали їздити на сумські ярмарки, і тому вони здобули й велике значіння для широкої округи.

від’ї́здити – дієслово доконаного виду (закінчити їздити) Інфінітив від’ї́здити однина множина Наказовий спосіб 1 особа від’ї́здьмо 2 особа від’ї́здь від’ї́здьте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа від’ї́жджу від’ї́здимо, від’ї́здим 2 особа від’ї́здиш від’ї́здите 3 особа від’ї́здить від’ї́здять МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

– Якби твій братик не був такий ледацюга, він міг би їздити возом,- буркнув. У нього не було велосипеда, і він не вмів на ньому їздити, та коли Рут їздить, то йому теж треба навчитися, нічого не вдієш. Ні, я вже їздитиму товарняками і спатиму в холодку під деревами.

Як на них нападе, буває, який сум чи журба тяжка, багато є способів розважити її чи розвіяти; вільно-бо їм ходити де хотя, дивитися і слухати усячину, пташки ловити, полювати, рибалчити, верхи їздити, грати чи торгувати. Панове, мені треба зараз у город з’їздити, а ви ж глядіть, працюйте тут пильно!

Нічого, їздити можна і в об’їзд, поза місточком! Нема коли їздити! це вони щоб за одним рипом… Щоб удруге не їздити». –  Їздити на лобогрійках я їздив!