Результати пошуку слова: Їй-бо
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Господи боже, що їй робити? … За сільськими людьми вона не тужить, бо допекли їй в долах доволі, чи не на всі часи. … Чого ж бо їй жити? … Настка пішла з своїми родичами на прощу в далекі сторони і не попрощалася з Грицем, їй боліло серце, що він майже ціле оце літо занедбував її, навідуючись лиш рідко до неї.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
– Добре ви обписуєте, їй–богу, добре! … – Сказала б вам, та, їй–богу, забула. … їй–богу, пішла вгору і в нас, і за границею, та ще й добре! … – Добре, їй–богу, добре! … – Добре, їй–богу, добре! … – Сам бачив, оцими сірими баньками бачив листи в банку; стара клала в банк при моїх очах, їй–богу, правду кажу!
Микола Гоголь – Вій
Їй–бо, добрі! … — Їй–богу ж! … Їй–богу, хутір! … їй–богу, в животі наче хто колесами їздить: з самого рання хоч би тобі рісочка в роті. … Та не плач, їй–богу, не плач! … Як гаразд розмислити, то певне була й мати; та хто вона й звідкіля, і коли жила, їй–богу, добродію, не знаю. … — А ніяк, вельможний пане, їй–богу, ніяк!