Ольга Кобилянська – Через кладку
От як ми всі будемо через ліс їхати. … Я, приміром, хотіла їхати лиш з тобою, Богдане, в маленькій елегантній бричці вуйка й поводити сама гарним твоїм гуцулом, а коло нас Маня на коні верхом. … — Ми можемо й без панни Обринської так само їхати, — … Я найповніша тоді, як їдеш ти зо мною, хоча могла б навіть і цілком сама їхати.