Результати пошуку слова: А вже ж

УКРАЇНКА Леся – Поезiї

Posted on by / 0 Comment

А соловейко трояндi вродливiй Так любо спiвав, Голосом дивним спiвець чарiвливий Садки розвивав; Слав до вечiрньої зорi прощання, Що гасла вгорi, Ще ж голоснiше спiвав на вiтання Пораннiй зорi… Вже пролетiв, немов пташка зальотна, Весняний той час, – … Ще ж поет не вiдозвався, А вже лицар був надворi.

Кобилянська Ольга – Нiоба

Posted on by / 0 Comment

Але вже тепер я готов i свобiдний i прибув до вас, бо довго приходилося менi ждати на те, щоб свобiдно мiж вами вiдидхнути». … Тож замiсть усякоi надii просто вiдмовила йому, наказуючи доволi суворо поводитися на службi, як слiд, добиватися кусника хлiба, а вже потiм i женитися, з ким там йому захочеться; «а менi дайте спокiй», –

ВОВЧОК Марко – Iнститутка

Posted on by / 0 Comment

Далi вже що день, то вона сердитiша; вже й лає; часом щипне або штовхне стиха… та й сама почервонiє як жар, – … А вона ж то вже – i голiвку хилить, i говорить, помiсь спiває. … Пан бачить, що вже жiнка важким духом дише, а все не важиться вiн бабусю налаяти; лупа очима та кашляє, та ходить, –

Микола Гоголь – Вій

Posted on by / 0 Comment

Та вже більше години, як вони поминули оті ниви, а ще не видно було ніякого житла. … — То вже як собі знаєш, а я все ж учиню так, як заповіла мені моя голубонька, і нічого не пошкодую. … Еге ж, воно тільки попервах страшнувато, а потому воно вже й не страшно, воно таки й зовсім не страшно.

Борис Грінченко – Брат на брата

Posted on by / 0 Comment

Перший день нашого конституційного життя вже зазначився: перед нами вже не в тюрмі, а на волі один з борців за його, за щастя народне, — … Може їх погнали вже туди, де панів громлять; а може згодом і знов наскочать, але все ж хоч пару день можна дихнути без їх.

УКРАЇНКА Леся – Кассандра

Posted on by / 0 Comment

Андромаха Вже ж ти це знала, – … Се вже доля така жіноча слухати не серця, а волі рідних – добре ще, ян рідних, а то ж не раз і переможець гордий примусить бранку за дружину стати. … Коли заметня потроху втихає, то коло Кассандри вже є Андромаха, Поліксена і ще скілька жінок.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Неложними устами

Posted on by / 0 Comment

А то камертоном об долоню — і вже сам слухає і тобі дасть послухати, а музика ж з глибин і тайнощів! … Мені тільки три роки, а я вже жду, коли зацвітуть каштани, а тоді настане осінь, позолотіє листя, на землю стануть падати каштани.