Потупитися Posted on by / 0 Comment потупи́тися – дієслово доконаного виду (стати тупим – про все або багато чогось) Інфінітив потупи́тися, потупи́тись однина множина Наказовий спосіб… … потупи́вся, потупи́всь потупи́лися, потупи́лись жін.р.
Пообирати Posted on by / 0 Comment пообира́ти1 – дієслово доконаного виду (обрати всіх або багатьох) Інфінітив пообира́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа пообира… … пообира́в пообира́ли жін.р.
Позакидати Posted on by / 0 Comment позакида́ти1 – дієслово доконаного виду (закидати усіх або багатьох) Інфінітив позакида́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа позакида… … позакида́в позакида́ли жін.р.
Повтікати Posted on by / 0 Comment повтіка́ти1 – дієслово доконаного виду (швидко відійти, відбігти – про всіх або багатьох) Інфінітив повтіка́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа повтіка… … повтіка́в повтіка́ли жін.р.
Споїти Posted on by / 0 Comment спої́ти – дієслово доконаного виду (зробити п'яним або п'яницею) Інфінітив спої́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа спі́ймо… … спої́в спої́ли жін.р.
Розплющитися Posted on by / 0 Comment розплю́щитися1 – дієслово доконаного виду (стати плоским від удару або натискування; розплескатися) Інфінітив розплю́щитися, розплю́щитись однина множина… … розплю́щився, розплю́щивсь розплю́щилися, розплю́щились жін.р.
Посходити Posted on by / 0 Comment посхо́дити1 – дієслово доконаного виду (зійти нагору; спуститися вниз – про всіх або багатьох) Інфінітив посхо́дити однина множина Наказовий спосіб 1 особа посхо́дьмо… … посхо́див посхо́дили жін.р.
Порозкисати Posted on by / 0 Comment порозкиса́ти1 – дієслово доконаного виду (розкиснути, намокнувши – про все або багато чого-небудь; стати грузьким, вкритися болотом – про дороги) Інфінітив порозкиса… … порозкиса́в порозкиса́ли жін.р.
Покупляти Posted on by / 0 Comment покупля́ти – дієслово доконаного виду (купити – багато чого або про багатьох) Інфінітив покупля́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа покупля… … покупля́в покупля́ли жін.р.
Повтоптувати Posted on by / 0 Comment повто́птувати1 – дієслово доконаного виду (втоптати, вдавити все або багато чогось) Інфінітив повто́птувати однина множина Наказовий спосіб 1 особа… … повто́птував повто́птували жін.р.
