Бредбері Рей Дуглас – Марсіанські хроніки
Час схожий на сніг, що безгучно падає в чорну кімнату, або на німий фільм, який демонструється в античному амфітеатрі: сто мільярдів облич падають униз, у ніщо, наче новорічні повітряні кулі. … йому буде що згадувати, коли прийде старість – свою помсту антисептичному уряду за його літературний терор і за вогнища!