ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА
Шкромада О. І., кандидат ветеринарних наук
Сумський національний аграрний університет
ВПЛИВ ДЕЗІНФІКУЮЧИХ ДОБАВОК НА МІКРООРГАНІЗМИ
І СТРУКТУРУ ЦЕМЕНТНОГО КАМЕНЯ
Рецензент – доктор ветеринарних наук М. І. Харенко
Ключові слова: дезінфікуючі засоби, будівельні матеріали, свині, мікроскопічні гриби, металомісткі препарати.
Постановка проблеми. Дезінфекція відіграє
вирішальну роль у системі ветеринарносанітарних заходів, які забезпечують благополуччя тваринництва щодо заразних хвороб, підвищення продуктивності тварин і санітарної
безпеки сировини, продуктів і кормів тваринного походження. Останнім часом значна увага
надається дослідженню біологічного опору будівельних матеріалів і методів захисту від біоушкоджень. Це обумовлено чималим збитком, який
спричинюють біологічно активні середовища
тваринницьких господарств.
Аналіз основних досліджень і публікацій,
у яких започатковано розв’язання проблеми.
У сучасних умовах ведення тваринництва на
промисловій основі, що передбачає скупчення
значної кількості поголів’я на обмеженій території і, в той же час, підвищення вимог до якості
виробництва екологічно чистої тваринницької
продукції, з метою запобігання інфекційним,
інвазійним і особливо антропозоонозним хворобам важливе місце в комплексі заходів займає
дезінфекція, дезодорація, дезінсекція, дезінвазія
та дератизація. Дезінфекція має вирішальне значення у неспецифічній профілактиці захворювань сільськогосподарських тварин і птиці [4, 6].
Згідно з інструкцією «Ветеринарна дезінфекція,
дезодорація, дезінсекція, дезінвазія. дератизація»,
затвердженою науково-методичною радою Держдепартаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 23.12.2005 р. (протокол №3),
об’єктами дезінфекції у тваринництві є території
ферм, усі допоміжні й побутові приміщення, інші
споруди та наявне в них устаткування, транспортні
засоби, що використовуються для перевезення
тварин, кормів, сировини й продуктів тваринного
походження, інвентар і предмети догляду за тваринами, одяг та взуття обслуговуючого персоналу,
гній. Тобто все, що може сприяти передачі збудників хвороб від хворих тварин чи бактеріоносіїв
до здорових, а в деяких випадках навіть становити
загрозу для людей [2, 3].
До основних вимог, які стосуються дезінфектантів, відносять: широкий спектр антимікробної
дії; бути безпечними для людей і тварин; дезречовини не повинні мати різкого запаху; бути стійкими при зберіганні та використанні; бути якомога
дешевшими й доступними для придбання; мати
низьку корозійну активність або аґресивність до
інших матеріалів. Ця властивість вкрай важлива
передусім при дезінфекції металевих поверхонь,
а також цементних підлог, ґумових, пластикових і
пофарбованих поверхонь тощо [1, 5, 7].
Тому введення антисептиків безпосередньо у
бетонний розчин зменшує ризик розмноження
мікроорганізмів у ньому.
Мета дослідження. Метою наших досліджень
було виявлення найбільш дієвого протигрибкового препарату; вивчення закономірності заповнення капілярної системи цегли, бетону та штукатурки вологою, забруднення цієї системи мікроскопічними грибами.
Завдання дослідження: 1 – виготовлення зразків будівельних матеріалів із дезінфікуючими
добавками; 2 – проведення мікологічних досліджень матеріалів (розчин штукатурки).
Матеріал і методи досліджень. Необхідно
було визначити період, протягом якого мікроорганізми здатні виживати в капілярній системі
будівельного матеріалу, а також виявити умови,
за яких можливе реінфікування приміщення
(на прикладі санітарно-показових мікроорганізмів).
Запропоновані дезінфікуючі добавки для будівельних матеріалів, які зміцнюють і покращують
структуру, запобігають росту і розвитку мікрофлори: діоксид титану (рутил), титан анатаз,
жовтий залізоокисний піґмент у свинарських підприємствах. Проведені мікологічні дослідження
отриманих зразків, дається їх порівняльна оцінка.
Фунгіцидні властивості будівельних матеріалів
досліджували протягом 14–28 діб. Було виявлено,
що у зразках із додаванням дезінфектанту залізоокисного піґменту кількість колоній грибів
зменшилася протягом зазначеного терміну.
ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА
№ 2 • 2012 • ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії 131
Дослідження проводили в Сумській обласній
лабораторії ветеринарної медицини. Зразки для
дослідження були виготовлені у лабораторії архітектури Сумського національного аграрного
університету.
Зразки штукатурки виготовляли у вигляді кубів розмірами 7,07×7,07×7,07 см3
. Для досліджень використовували металомісткі дезінфектанти у різних концентраціях і поєднаннях.
Добавки до штукатурки у таблиці 1 відповідно
до номеру зразка:
№1 – 100 мл водопровідної води, двоокису титану (рутил) – 2 г, рідке скло – 2 г, надоцтової
кислоти – 0,3 мл, CuSO4 – 0,2 %;
№2 – 100 мл водопровідної води, титану анатазу – 2 г, рідкого скла – 2 г, надоцтової кислоти – 0,3 мл, CuSO4 – 0,2 %;
№3 – 100 мл водопровідної води; залізоокисного пігменту – 2 г, рідкого скла – 2 г, надоцтової кислоти – 0,3 мл; CuSO4 – 0,2 %;
№4 – контроль. Штукатурка з додаванням
формаліну 3 %.
Результати дослідження. Загалом було виготовлено 16 зразків. Після 28-денного терміну
затвердіння при кімнатній температурі (+20 ºС)
дослідні зразки виймали з форми. Після чого заселяли мікрофлорою. Поскільки штучно «засіяти» у лабораторних умовах гриби досить складно, то зразки будівельних матеріалів на два тижні залишали у свинарнику на підлозі, після чого
проводили мікологічні дослідження. Із поверхні
зразків робили змиви. Дослідження проводилися
10 днів. Робочі розчини готували з основних
розчинів перед дослідом, для розведення використовували МПБ. Концентрації препаратів в
пробірках готували методом послідовних розведень. Готували наступні розведення таким чином: 10 см3 суспензії брали стерильною градуйованою піпеткою, переливали у пробірку і додавали 9 см3 стерильної дистильованої води. Таким
чином отримували розведення 1:100. Аналогічним чином отримали розведення 1:1000. Після
приготування останнього розведення проводили
посів у три чашки Петрі на середовище Чапека
по 1 см3
. Експозиція зразків у термостаті тривала
10 діб при температурі 22 °С. Через 14 діб із зразків будівельних матеріалів робили повторні
змиви і проводили мікологічні дослідження. Результати висвітлені у таблиці.
Лабораторні дослідження проводили у лабораторії кафедри терапії, фармакології та клінічної діагностики з підтвердженням результатів у
хіміко-токсикологічному відділі Сумської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини.
Аналізуючи отримані дані можна зробити висновок, що у першому досліді дезінфікуючі металомісткі добавки проявляють свої протимікробні властивості у будівельних матеріалах. Тобто,
всі види представлених бетонів (бактерицидні й
контрольні), відразу після виготовлення і затвердіння мають протигрибкові властивості, передусім штукатурка з концентрацією дезінфектантів
2 г. У результаті проведених досліджень нами
з’ясовано, що найкращу протигрибкову активність
пролонгованої дії має червоний залізоокисний піґмент. Після 15 днів експозиції кількість колоній
грибів у зразках із жовтим залізоокисним піґментом (3) Penicillium і Aspergillus не збільшилось, а навіть зменшилось, із двоокисом титану
(рутил) (2) – Penicillium на 3,6 колонії, Aspergillus
на 2,7 колонії; з титаном анатазом (1) – Penicillium на 3,5 колонії, Aspergillus на 9,3 колонії;
у контрольних зразках (4) – Penicillium на 79 колоній, Aspergillus на 80,7 колоній. Кількість колоній Fusarium практично не збільшилась у дослідних зразках. У контролі кількість Fusarium
збільшилась на 33,16 колонії. Зменшення кількості колоній грибів у зразках із додаванням жовтого залізоокисного пігменту пов’язане з тим,
Визначення ефективності бактерицидних добавок у будівельних матеріалах (М±m, n=6)
Примітка. В чисельнику – кількість колоній грибів через 14 діб, у знаменнику – через 28 діб (Експозиції зразків у термостаті) *
Р<0,05, **Р<0,01 порівняно з контрольними зразками (без бактерицидних добавок).
ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА
132 ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії • № 2 • 2012
Рис. 1. Бетон із додаванням
дезінфектантів має однорідну структуру
Рис. 2. Бетон звичайний без домішок має у
своїй структурі велику кількість пор і тріщин
Рис. 3, 4. Бетон уражений міцелієм мікроскопічний грибів. Спостерігаємо суцільний ріст
що відбувається реакція Фентона між перекисом
водню Н2О2 та іонами перехідних металів, зокрема заліза (Fe) та міді (Cu), яка призводить до
утворення високореакційноздатних іонів: •ОН,
О2
-
, та молекул кисню О2, що здатні руйнувати
патогенні мікроорганізми шляхом окислення.
Після проведення лабораторних дослідів проводилися мікроскопічні, з вивчення структури
отриманого цементного каменя. Електронномікроскопічна мікрофотографія зроблена на скануючому електронному мікроскопі PEMМA-102;
ВАТ SELMI, Суми, Україна.
Введення дезінфікуючих добавок стримує ріст
і розвиток мікроскопічних грибів у будівельних
матеріалах, які використовуються для забудови
тваринницьких приміщень. Таким чином, експлуатаційні якості приміщень покращуються, а
також зменшується ризик захворювання свиней
на мікотоксикози.
Висновки:
1. Усі досліджені протимікробні добавки проявили антисептичні властивості відносно мікроскопічних грибів.
2. Найбільш ефективним препаратом для знищення мікрофлори у будівельних матеріалах є
жовтий залізоокисний піґмент, який при контакті
з мікроскопічними грибами проявляє фунгіцидні
властивості й знищує їх практично повністю.