РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Він, жахнувшись, поглядає, та цареві вірно служить, Тож підходить ближче й каже: «Цар воліє…» Не зворушить Ані клич, ні слово левня – він ридає, ревно тужить. … Місяць їхав там, не стрівши ані жодного створіння. … Всі скарби несіть до мене, не скупіться анічим – Все роздам! … Ліпше смерть, достойна слави, аніж зганьблене життя.