Результати пошуку слова: А-ля

МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні

Posted on by / 0 Comment

Що від ляхів діди та батьки їх тікали сюди на слббоди, а тепер ляшків сюди насилають панувати! … Тільки борода та коса майтолає, а він – так халясує, так халясує… Аж упрів, аж мило на йому лягло. … Ми й почали вибріхуватись, що буцім тікали з ляку… А старшина нас – у чорну… Оце тільки недавнечко випустив. … – аж з ляком спитала Мотря.

Микола Олійник – Леся

Posted on by / 0 Comment

— А зараз — лягай спати. … І знову лящать перегуки, аж поки на галявину не виходять Михайлик і Лукаш. … А як сіла в поїзд і попливли за Козятином ліси та переліски, аж лячно стало, щось здавило у грудях і гарячим клубком підкотило до горла. … — Мені аж лячно. … Франко пішов перевдягатись, а Ольга Петрівна з гостею допомогли Лесі лягти.

Ольга Кобилянська – Через кладку

Posted on by / 0 Comment

Який він легкий, свіжий, чистить землю й усе, що на ній, а сніг лягає на все ніжно, білим пухом, нечутно, майже не дотикаючись. … Я лягаю на софу, заплющую очі, мов до сну, але я не сплю. … — Тепер прошу собі тут приточити, а може, й лягти. … Аж лячно й думати про ті звичайно задумчиві і блискучі очі, спалахнувші в гніві.

ШКЛЯР Василь – Залишенець

Posted on by / 0 Comment

Ну, буде їм друкарня, буде їм новий огонь… Птіцин став прикидати, яку діжечку краще підсунути ближче до ляди, аби вилізти з цього схрону, і тут він зрозумів, що звідси ніяк не виберешся, не лишивши слідів. … А коли вдалося зібрати себе докупи, моя права рука лягла на кобуру.

АНДРІЯШИК Роман – Люди зі страху. В облозі

Posted on by / 0 Comment

Але давай ляжемо. … Я боявся, що він зараз дасть Олексі ляпаса, але він зблід ще дужче, схопився за живіт, зігнувся в три погибелі і заквапився до виходу. … Можу битися об заклад, що ти встанеш і відштовхнеш мене від вікна: в кам’яниці навпроти світиться, молода жінка вже лягла до ліжка, а чоловік скидає вбрання.

ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі

Posted on by / 0 Comment

Рано встане, пізно ляже… А донечка, як лялечка. … – З-під рудуватих брів зло поблискували зеленкуваті очі.- Працювати треба, а не ляпати язиком. … Хочеться випростатись або лягти на землю. … – Ми не лякаємо, а хочемо, Семене Федоровичу, щоб ви зрозуміли,- спокійного життя вам не буде.

ПЕТРОВ Всеволод – Спомини з часів української революції

Posted on by / 0 Comment

Надто яркий шовінізм відштуркував тоді поступові елементи, а незрозуміла суха дисципліна австрійського зразку просто лякала. … Лише гармаші виломились з полкового зразку та пошили ясно-сірі штани з червоними лямпасами і захисні куцани, а замість чемерок зареквірували десь бурки, на які довелось таки видати реквізіційні посвідки.

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари

Posted on by / 0 Comment

Вони всi держали пости: грека звали нехристом, українцiв – ляхами, а слов'ян – турками. … В монастирських садках та в тополях за брамою щебетали, аж лящали пташки, неначе в гаю. … Теперечки в неї тiльки й роботи, що з ранку до вечора вишиває подушки та килими, а ляже в постiль, то читає до свiту французькi романи.