ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
Лупила на нього баньки, намагаючись збагнути, що це за проява залізла під міст, а коли зрозуміла, вирішила, що краще сховатися під воду. … Могутній вогонь обхопив її від низу до бань, і вся вона стала як могутнє, велетенське вогняне дерево. … На неї дивилися важкі, банькуваті очі господаря, і вона знову втерла сльози.