Улас Самчук – Волинь Posted on by / 0 Comment За стiною брязкають ланцюгами тварини, уривно, раз-поразу викрикує пiвень i гавкає глухо в безмежний, чорний, проти вiтру, простiр собака Пундик, що його колись принiс i викормив Василь.