Стендаль – Червоне і чорне
Жюльєн з деяким зусиллям підвів очі; серце його билося так, що голос тремтів, коли він вимовив, що йому треба бачити пана Пірара, ректора семінарії. … Він стояв, страшенно пригнічений, серце його шалено билось, він заплакав би, але не смів. … «Та чи є в світі,— думав Жульєн,— хоч одне серце, яке билося б для мене?